Рубрика: «Закарпатcька правда»

15 липня

Барвінок — це не тільки "Золота гора" і цвинтар (ФОТО)

foto

Газета "Закарпатська правда" розвіювала міфи про одне з наймолодших сіл області.

У нас в редакції пролунав дзвінок із пропозицією, мовляв, їздите в дальні райони краю, пишете про тамтешні села, а те, що найближче, часто залишається поза увагою. Телефонував мешканець села Барвінок – одного з наймолодших населених пунктів області. Втім, коли кореспондент «ЗП» завітав туди, мав про що писати та на що подивитися. І, крім асоціацій про те, що Барвінкош – це цвинтар, «Золота гора» та сміттєзвалище, віднайшов ще чимало цікавого: і заповідник із косулями, і пам’ятник руснацькому Столипіну, й унікальну горобину.  

Село Барвінок отримало остаточну незалежність у 1936 році (а перші згадки про нього зафіксовані ще у 1910-му). До цього «Барвінкош» був присілком Баранинців. «Загалом відділення і розвиток села почалися завдяки уряду Чехії, який прагнув нівелювати політику мадяризації в краї й надати можливості простим закарпатцям обробляти землю», –  пояснює відомий краєзнавець, уродженець цих місць та автор історичного нарису про село Андрій Мишанич. Серед перших поселенців – якраз і предки А.Мишанича та ще багато відомих в області сімей (Дідики, Литки, Микловди), зокрема й родина нинішнього голови ОДА.

Ледиди не полишили цих країв і понині. Мені показують хату, в якій народився Олександр Олександ-рович, де й досі проживає його мати. Тут мешкає і сам очільник області, опікується проблемами населеного пункту, дбає про збереження та примноження культурної й історичної спадщини. Книга «Барвінок» побачила світ саме за сприяння О. Ледиди.

У ній читаємо про те, що радянське господарювання не багато дало населеному пункту. Перша вістка у 1944 році була позитивна – віддають у користування землю на місці лісових вирубок на Лазькому березі! Але вже у 1949-му всіх загнали в колгосп. Спершу об’єднали зусилля з Підгорбом, а згодом до «артілі» влилися Баранинці з Коритнянами. Цікаво, що коли колгоспні землі розпайовували вже за незалежної України, наділили лише тим, хто на той час числився в колгоспі. Законодавство не врахувало ті родини, які у 1949 році віддали туди все: і землю, і реманент, і зусилля.   

Як додає Ганна Куклишин – місцева мешканка, котра порається біля церкви (поряд зі старим храмом у центрі будують ще й новіший, біля траси – третій, а меморіальних хрестів тут – не встигаєш хреститися!), село пишається тим, що його уродженцями було і є чимало відомих людей, які опікувалися й опікуються населеним пунктом і понині. «От тут могили найвідоміших барвінчан: Михайла Басараба, Василя Марковича («хресний» великого церковного дзвону), Георгія Ледиди (учасник та інвалід Великої Вітчизняної) та Олександра Васильовича Ледиди – батька голови ОДА». Серед нинішніх мешканців згадаємо ще й Василя Ковача – керівника «Обленерго».

Наразі село вважається дуже перспективним, зокрема з огляду на близькість до обласного центру. «За останні 20 років Барвінок розрісся ледь не вдвічі, – розповідає Юрій Марусяк – голова Баранинської сільради. – Хоча до початку 90-х воно було неперспективним (навіть генплану на нього не виготовляли!) і мало одну центральну вулицю. А нині в Барвінку їх більше 10! За паспортом тут проживають понад 550 чоловік (180 дворів), але насправді слід додати ще десь 200 людей, котрі мешкають у Барвінкоші, але не зареєстровані там».

Опіка відомих у краї людей призводить до того, що населений пункт досить охайний, узбіччя та канави прочищені, пам’ятники доглянуті. Найвідоміший, показують мені селяни, – Едмунду Егану. Як зазначено на меморіальній дошці, це «руснацький Столипін»: держсекретар міністерства сільського господарства Австро-Угорщини, котрого застрелили за реформи, які зокрема були спрямовані на захист українських селян (угорських руснаків). До речі, перший пам’ятник чомусь знищила радянська влада, хоча «буржуй» Еган вболівав за права «трудящих і селян»…

Також нині ваги селу додають підприємство «Латекс» (лісова галузь), яке справно платить податки до казни сільради, та готель-ранчо «Золота гора» (відоме далеко за межами області своєю конюшнею, манежем для верхової їзди, чудовою відпочинковою територією та просторим конференц-залом). До речі, навколо ранчо на кількох десятках гектарів мальовничої природи – огороджений заповідник, куди завезли оленів та косуль. Територія в районі «Золотої гори» взагалі досить унікальна. Ще на початку століття там були виноградники та виночавильня. Але радянська влада дуже своєрідно боролася з алкоголізмом, знищуючи зокрема й виноград. Тому тут у свій час насадили чорної горобини, яка має лікувальні властивості й є хорошим природним барвником.   

Єдине, що трохи псує ідилічний вигляд села, – пошарпані білборди, в яких «закінчився термін дії». Також на окраїні населеного пункту видніється ужгородське сміттєзвалище. Мешканець Барвінка, депутат облради, перший заступник голови Ужгородської РДА Віктор Ледіда каже, що скоро сміття там уже не буде: «Об’єкт знаходиться на території Баранинської сільради, але за межами села Барвінок. Наразі проходить процес рекультивації об’єкта. Проект оцінюється в понад 28 млн. грн. Роботи вже почалися, адже поступили перші кошти (3 мільйони).

Загалом відзначу, що ужгородське сміттєзвалище перенесуть на інше місце, де будуватимуть переробний завод». Серед інших планів району та Баранинської сільради щодо Барвінку В. Ледіда називає проект водопостачання і каналізації (210 тис. грн.). Чиновник запевняє, що вже наступного року село матиме свердловини з очищеною водою, а далі – й каналізаційні мережі. Найближчим часом, крім 2 облаштованих вулиць (благоустрій включає і сучасне освітлення), зроблена буде ще одна.

Тарас ВАЩУК, "Закарпатська правда"


15 липня 2012, 11:09
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


Зарплата сімейного лікаря в "пілотних" регіонах може на 5 тисяч гривень перевищувати бюджетну!

Скандальні справи щодо побиття закарпатських журналістів досі не розкрили!

Місто над Ужем без гольфу, але з альтернативною радою!

Троє романтиків в Ужгороді зіграють три "Романтичні тріо"!

Тенісисти з усієї країни приїхали в Ужгород

Завантаження...

Прокоментуй новину




     Код