Рубрика: Суспільство

10 січня

Закарпатський кінолог: «Собаки вміють прогнозувати погоду, 14 разів згадуються у Біблії і можуть бути ревниві»

foto

2018 рік – рік Собаки. Тож днями ми вирішили зустрітися з людиною, яка знається на цих тваринах краще за інших і вже 40 років їх виховує

Кажуть: скажи мені хто, твій друг, і я скажу, хто ти. Оскільки найкращим другом людини є собака, то логічно, що за характером чотирилапого можна судити й про його господаря.

Справді собака була першою твариною, яку приручила людина, а  нині ці милі домашні улюбленці за популярністю серед людей займають перше місце. Оскільки 2018 рік за китайським календарем є роком Собаки, ми вирішили поспілкуватися з професійним кінологом із сорокарічним стажем Йосипом Січем з Хуста і попросили його розповісти про зв’язок господарів із підопічними, про своє незвичне і надзвичайно цікаве заняття та про кумедні випадки з власної практики роботи з чотирилапими.

– Пане Йосипу, Ви в дитинстві любили собак? Звідки таке захоплення?

 

– Я любив і люблю не лише собак, а всіх тварин. А собаками займаюся справді з дитинства, з восьми років. То було, звісно, дитяче хобі, а не кінологія, але, певно, саме той період став поштовхом до того, що я вирішив присвятити цій справі життя і зараз кінологією займаюся серйозно. Пам’ятаю, першого мого собаку звали Пальма. У мене завжди були вівчарки. Батьки їх теж любили, але вміння спілкуватися з собаками я перейняв від дядька.

– Коли саме у Вас з’явилася перша німецька вівчарка?

– У 1972 році. То було ще до армії. Мій дядько працював начальником прикордонної застави, мені з ним було дуже цікаво. Багато часу проводив разом із ним. Там проходили всі мої шкільні канікули. У 13 років я вже серйозно займався вівчарками – вмів прокладати слід на заставі, навчав собак команд на затримання.

– Тобто в армію Ви прийшли вже з чималим багажем знань?

– Так. Більше того, я перший на Закарпатті і один із перших в Україні призивався з власними собаками.

– Чому ви вибрали для себе саме сильних духом підопічних… не болонок, не спанієлів, не коллі, а справжніх королів собак – вівчарок.

– Є три типи людей. Перший – люди сміливі і спортивні, впевнені в собі, які ніколи не сидять на місці, вони вибирають службові породи – ротвейлерів, вівчарок, доберманів. Другий – артисти, актори, люди гламурні, які люблять фотографуватися з тваринами, одягати їх, як і себе, робити їм зачіски. Ці люди  надають перевагу декоративним породам, тварин носять на руках. І третій тип – ті, хто не впевнений у собі, вони вибирають бійцівських собак, шукаючи у грізному  собаці захисту. Але чотирилапий є агресивним передусім до інших тварин, а не до людей.

– А чи правда те, що собака переймає певні риси характеру від господаря. Наприклад, ґазда крикливий, тварина теж постійно починає нервувати. Керуючись багаторічним досвідом, можете це підтвердити чи спростувати?

– Усі собаки такі, як господар. Усі! Більшість людей, збираючись придбати улюбленця, дуже відповідально підходить до вибору. Незважаючи на переваги тієї чи іншої породи, в першу чергу привертають увагу саме зовнішні ознаки тварини, які можуть нагадувати майбутньому власнику самого себе. За коментарями багатьох психологів, це пов’язано з інтуїцією людини, оскільки в підсвідомості кожен сподівається на емоційну близькість саме з такою собакою.

Спочатку схожість може бути помітною тільки господареві тварини. Але коли собака звикає до нового будинку і стає повноцінним членом сім’ї, навіть сторонні люди помічають, як схожі власник і вихованець. Найчастіше схожість настільки велика, що важко визначити, хто більше кого нагадує і з чим саме це пов’язано. Однак очевидно, що людина і тварина дійсно дуже близькі. Часом це проявляється не тільки в зовнішній схожості, а й у поведінці, звичках, манерах. Хорошим прикладом є те, що собака нерідко переймає образ життя власника. Так, займаючись спортом або подорожуючи разом з господарем, тварина має підтягнутий, здоровий вигляд і схожий темперамент. Більше того, кругловиді люди часто вибирають «мордатих» тварин – бульдога, мастифа, люди з витягнутим обличчям нерідко заводять добермана, коллі, вівчарку.

Крім зовнішньої схожості вихованця і господаря, існує ще й психологічний зв’язок. Вважається, що щоденне спілкування і взаємодія з тваринами можуть допомогти людині впоратися з деякими захворюваннями. Багато вчених стверджують, що причиною цього є емоційний зв’язок між вихованцем і його власником, який здатен позитивно впливати на зміни в організмі людини. Наприклад, для лікування дітей з обмеженими можливостями нерідко застосовується каніс-терапія. Заняття передбачають тісний фізичний і емоційний контакт дитини з собакою. Завдяки цьому діти з різними порушеннями нервової системи і опорно-рухового апарату швидше соціалізуються і починають краще орієнтуватися в навколишньому світі.

– Правда, що вівчарки є найрозумнішими собаками у світі?

– Так. Свого часу Стенлі Корен склав рейтинг найрозумніших собак, де в трійці лідерів опинилася німецька вівчарка. Ця порода є універсальною – з неї виходять прекрасний поводир, охоронець, пастуший собака і просто собака, який є членом сім’ї. Вівчарки  служать у поліції, затримують на прикордонних постах злочинців, несуть варту у зоні АТО.

– А чи правда, що вівчарка – собака одного господаря і навіть їжу від інших членів родини з рук може не приймати, якщо ґазди немає вдома.

– Німецька вівчарка не є однолюбом і досить швидко звикає до нового хазяїна, але… є між ними такі, що не визнають більш нікого, крім єдиного ґазди. Справді, трапляється, що коли господарем є чоловік і він поїхав у відрядження чи опинився у лікарні, брати їжу від дружини вівчарка відмовляється. Серед моїх такі теж є. Хоча найчастіше чотирилапий поголодує дві-три доби і починає їсти. Ці собаки дійсно дуже вірні. Наприклад, у місті Тольятті є пам’ятник відданості – це монумент собаці, яка терпляче чекала на своїх господарів цілих 7 років. Пес був породи німецька вівчарка.

– Ваш розплідник відомий далеко за межами області, Ваші підопічні є в багатьох куточках України та Європи, у Вас було багато чотирилапих… А чи траплялися на практиці якісь смішні випадки?

– Був. Із Фріцом. Якось бабуся-сусідка купила курчат. Одне з них постійно втікало з дому і йшло до собаки у вольєр. Я його виймав, ніс додому, а за кілька хвилин воно було знову біля Фріца. А він його охороняв. Потім курчатко взагалі залишилося жити у вольєрі. Спало в будці, собака його лапками обійняв і вони так мирно співіснували. Із нього виріс гарний півник і десь у півроку я повернув його господині.

– Але ж у Вас крім вівчарок були й інші породи…

– Так. Ротвейлери. Я мав також міжнародних чемпіонів серед них. Але утримувати дві породи собак складно. Тому вибір знову ж таки зупинив на німецьких вівчарках. Були також кавказькі вівчарки.

– Як правило, батьки передають життєвий досвід та набуті знання дітям. А чи дочки пішли Вашими стопами?

– Фактично вівчарками займається лише Мар’яна. Вона мені допомагала з раннього дитинства. Зараз вона – суддя. Дочки взагалі виросли з собаками. Агнета їх любить, має вдома улюбленця, але кінологія не стала для неї професією. Мої діти люблять не лише собак, а всіх без винятку тварин. У нас вдома раніше були кролики, морські свинки, голуби… зараз є акваріуми з рибками.

– Ви не лише утримуєте собак, але й дресируєте. Розкажіть про заняття.

– Цим я займаюся з 1980 року, але на добровільних засадах. У 1983, 1985, 2011, 2012 та 2014 роках проводив виставки.

– Із якими труднощами довелося зіштовхнутися під час організації виставок?

– Важко знайти спонсорів, а закупити потрібно багато чого – це і кубки, і грамоти, і медалі. А ще ми варили бограч і безкоштовно пригощали усіх бажаючих.

– Яким є Ваше ставлення до нового закону про реєстрацію котів та собак?

– Негативним. Ті люди, що його придумали, навіть не уявляють, скільки тварин опиниться на вулицях! За тварин доведеться платити, сума хоч і незначна, та для когось, хто бере безпородного собаку, можливо, вона і вдарить по кишені, а хтось принципово не захоче віддавати гроші за тварину. Притулки всіх нещасних чотирилапих не вмістять. Та й не всюди вони є.

– А як дивитесь на те, що вівчарок у тому законопроекті віднесли до небезпечних порід?

– То дурість! Яка ж вона небезпечна! Взагалі немає небезпечних собак! Є люди, які не хочуть або не вміють їх виховувати. Для цього повинні бути спеціалісти. До того ж скажу про наболіле: у нас останнім часом почали завозити з-за кордону такі породи тварин, які в наших умовах прижитись не можуть. І це погано. Наприклад, хаскі, маламут не витримують нашу температуру, вони страждають. Для повного «собачого щастя» їм потрібно мінус тридцять, а не плюс сорок.

– Оскільки 2018 рік – рік Собаки, зараз багато кого цікавлять основні якості цього домашнього улюбленця. Людям цікаво, чим можна задобрити чотирилапого… Які основні якості Ви б виділили в цих унікальних тваринах?

– Вони вірні до кінця. Колись у стародавньому Китаї був звичай, щоб в рукаві імператора ховався маленький песик пекінес. Якщо так траплялося, що на очільника держави хтось чинив замах, а поруч не було охоронців, на зловмисника нападало найвірніше створіння – собака! Крім того, у чотирилапих дуже добре розвинена інтуїція. Багато хто з власників переконує, що їхні улюбленці вміють прогнозувати погоду. Перед опадами, наприклад, ті поводяться характерно, можуть навіть відмовитись від прогулянки. До речі, навіть у Біблії собаки згадуються аж 14 разів.

Як ставляться до них люди, тим вони і відповідають. Безкорисні, розумні, можуть виявляти незалежність, мати фобії, бути ревнивими. А ще – собаки мають чудову пам’ять, здатні запам’ятовувати близько 250 команд, виражених словами або жестами. Про знамениту німецьку вівчарку Феллоу свого часу писали найвідоміші світові газети. У п’ять років він розумів близько чотирьохсот слів. Працював тільки з господарем і йому були потрібні тільки слова, ніяких видимих підказок.

Собака – не кіт, вона прив’язана не до двору, квартири чи будинку, а до людини. Вона вміє добре адаптуватися до різних обставин і є дійсно найкращим помічником людства усіх часів.

Марина АЛДОН,  zakarpatpost.net


10 січня 2018, 9:47
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


Через ремонтні роботи на деяких вулицях Ужгорода можливі відключення електроенергії

23 січня через роботи на Петефі увесь лівий берег Ужгорода буде без води

30 січня відбудеться урочиста зустріч 128 Закарпатської окремої гірсько-піхотної бригади

Головну адмінбудівлю краю прикрасить сотня учнівських творів на "шевченківську" тематику

У Виноградові вандали розмалювали пам'ятник загиблим воїнам (ФОТОФАКТ)

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину