Рубрика: Суспільство

21 жовтня

Закарпаття потрапило до переліку областей, мешканці яких найчастіше стають жертвами торговців людьми

foto

Як і хто найчастіше стає жертвами торгівлі людьми, чому багато дівчат йдуть у галузь надання інтимних послуг абсолютно усвідомлено, як з усім цим боротися, а головне - чи має це сенс

Торгівля людьми за прибутковістю посідає третє місце у світі після торгівлі наркотиками і зброєю. Україна останні чотири роки, згідно зі звітом щодо торгівлі людьми Держдепартаменту США, перебувала в контрольному списку другої групи.

Загалом таких груп чотири: у першій - країни, що ефективно борються з проблемою, у другій - країни, які докладають зусиль для боротьби з торгівлею людьми, контрольний список - це країни, які не докладають достатньо зусиль для вирішення проблеми, і остання група - країни, які, по суті, закрили очі на проблему.

Таке становище загрожувало Україні серйозними санкціями, і Кабмін активізував роботу на цьому фронті. Зокрема, 2017 рік було проголошено МВС роком з протидії торгівлі людьми. Тож між поліцією і прокуратурою щодо цієї категорії злочинів була налагоджена ефективна комунікація, а потужна освітня компанія та допомога міжнародних організацій дозволили Україні залишити контрольний список і перейти у другу групу.

У теж час, незважаючи на значні успіхи, за 8 місяців 2017 р. було розпочато 221 кримінальне провадження за фактом торгівлі людьми, в той час як за весь 2016 р. – 115 проваджень. Ці злочини залишаються досить складними не тільки в контексті ведення слідства, але й на етапі виявлення жертв, а викорінити торгівлю людьми повністю практично неможливо.

Торгівля людьми. Як і де найчастіше вербують

За даними Нацполіції, 70% торгівлі людьми здійснюється з метою сексуальної експлуатації, трохи менше – трудової експлуатації. Але трудова експлуатація на сьогодні набирає обертів.

"Крім сексуальної та трудової експлуатації в цьому році зареєстровано резонансний випадок вербування. Розвішували оголошення в громадському транспорті, на зупинках тощо, пропонували роботу кур'єрами закордоном, обіцяли величезні зарплати. Люди телефонували, в результаті їх вербували, оплачували квитки і відправляли до Росії, де їх змушували збувати наркотики, робити закладки для збуту товару... Зараз чотири людини, які займалися вербуванням на території України, затримані, справу направлено до суду", - розповідає поліцейський.

Якщо 10-15 років тому вербували через розміщення оголошення про працевлаштування в газетах, то сьогодні вербують в основному через інтернет. Як правило, це групи в соцмережах. До того ж оголошення про працевлаштування за кордоном можна знайти на будь-якому сайті про роботу, промоніторити усі нереально: "Оголошення дають як фірми, які справді мають ліцензію на працевлаштування, так і просто приватні особи. У соцмережах групи так і називаються – "Робота в борделях", "VIP-ескорт" тощо. Вербувальники не соромляться. Не те, щоб це відбувалося зовсім відкрито: для зв'язку вони пропонують писати в мессенжерах, Viber, WhatsApp, номери яких можуть бути зареєстровані в Росії, а вербувальник може фізично перебувати на території України".

Найчастіше жертвами торговців живим товаром стають люди у складному стані: "Основна маса жертв – це неблагополучні сім'ї, одинокі матері, сім'ї, в яких є інваліди. Коли люди змушені дістати багато грошей і відразу, вони йдуть на такі крайні заходи. Людина в стресі, не знає що, робити, а тут їй пропонують "вихід". Вербувальники, розповідаючи про зарплати, називають суми в тисячах доларів. Тобто змушують людину повірити в те, що за кілька місяців роботи закордоном вона може вирішити всі свої матеріальні проблеми. Але трафікери (люди, які допомагають перетнути кордон і супроводжують жертву - ред.) роблять все для того, щоб їхні жертви залишалися працювати за копійки в чужій країні якомога довше. Забирають документи, підсаджують на наркотики".

Жертвами торговців людьми стають переважно люди з економічно депресивних регіонів, де високе безробіття. За даними поліції, найбільше жертв з Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Миколаївської, Сумської, Тернопільської та Чернігівської областей: "Сказати, що у нас якийсь один регіон "хворий" на торгівлю людьми, не можна. У нас є міста-мільйонники, де сконцентровані всі вербувальники. До них звертаються люди з регіонів. Виходить, що в Києві чи Одесі порушено багато справ щодо торгівлі людьми, але потерпілі - з глибинки".

Відправляють торговці людьми своїх жертв зазвичай у Росію і Туреччину. Це країни-лідери вже кілька десятків років. Дещо відстають у цьому "рейтингу" Польща, Німеччина, Ізраїль, Греція, ОАЕ.

Також у Департаменті виділяють внутрішню торгівлю людьми. Тут, по суті, схема та сама: вербувальники знаходять жертв у невеликих селах і, користуючись їхнім уразливим станом, відправляють або на роботу, тобто в рабство, або використовують у жебрацтві в інших регіонах України: "У 2014 р. був випадок, коли роми з Києва завербували інвалідів з Одеської обл. Одна бабуся була слабозряча, одне око у неї не бачило, друге бачило зовсім трохи, їй вони пообіцяли, що привезуть у Київ і вилікують. Другий чоловік був після ДТП і, відповідно, теж мав серйозні проблеми зі здоров'ям, із мозком та опорно-руховим апаратом. Їх привезли в Київ, і на Академмістечку біля метро змусили жебракувати. У переході ця жінка на інвалідному візку перебувала з 8 ранку до 20.00 вечора, і максимум, що за день їй могли принести, - склянку води. Грошей вони, звісно, не бачили, ті умови, в яких вони жили, теж словами не передати. Банду ми затримали, вони засуджені".

Від проституції до сексуальної експлуатації

Але найпростіше трафикерам із дівчатами, які вже займаються проституцією в Україні. Для того щоб умовити їх поїхати працювати закордон, досить просто пообіцяти більше грошей. "Не завжди торговці людьми вербують дівчат через інтернет. Вони можуть прийти в бордель, там познайомиться і запропонувати умови "краще". Іноді навіть ті, які займаються сутенерством, паралельно займаються торгівлею людьми. Ці моменти взаємопов'язані. Так само жертвами торгівлі людьми стають дівчата, які представляють так звану елітну галузь. В Арабські Емірати відправляли дівчат, які хотіли отримувати за сексуальні послуги від 1,5 тис. дол. за зустріч. Бували випадки, коли вони в ОАЕ за зустріч отримували від 20 до 50 тис. дол.", - розповідають співробітники Департаменту.

У теж час, в поліції підкреслюють, що за проституцію у нас передбачена тільки адміністративна відповідальність і жертв торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації до відповідальності не притягують.

Але далеко не завжди дівчата, які торгують своїм тілом, не знають, чим їм доведеться займатися. На сьогодні багато хто з них прекрасно розуміє, на що йде, і все частіше робить це абсолютно свідомо. І якщо 20 років тому більшість дівчат потрапляла в подібні схеми по своїй наївності або через скрутний матеріальний стан, то сьогодні нерідко до заняття проституцією їх штовхає бажання красивого і безбідного життя.

"Конкретний приклад. Події 1999 - 2000 років. Злочинці були задокументовані через 7 років після скоєння злочину. Жертви поїхали в 2000 році, а повернулися у 2004 р. Вербування відбувалася в місті Світловодськ Кіровоградської обл. На початку 2000-х з роботою і зарплатою там було зовсім погано. 17-річній дівчині, яка працювала офіціанткою в місцевому барі, статусний клієнт запропонував попрацювати офіціанткою в Ізраїлі. Дівчина погодилася. Зрештою її повезли по туристичній візі через Каїр, а потім з бедуїнами через пустелю до ізраїльського кордону. При цьому одна група бедуїнів влаштувала перестрілку з іншою за цей живий товар. У підсумку вона потрапила до Ізраїлю, де пройшла через всі борделі".

"Тоді це справді були жертви обману, їхали на нормальну роботу, а виявлялися жертвами сексуальної експлуатації. Зараз у більшості випадків дівчина знає, чим вона їде займатися. Але фактор обману ніхто не виключає. Вона їде займатися проституцією на певних умовах: житло, зарплата, клієнти ... а в реальності потрапляє в рабство, і обіцяні їй умови абсолютно не відповідають дійсності".

"Розписала бізнес-план і заробляє"

Сьогодні переконати дівчину зайнятися проституцією для вербувальника особливих труднощів не становитиме. Більш того, всі вербувальники і торговці людьми - досить непогані психологи, і знайти підходящу жертву їм досить легко. З дівчатами з метою вербування можуть знайомитися просто на вулиці, в кафе, в соцмережах, на сайтах знайомств. Вербування може тривати кілька днів, місяць або три. "Наприклад, дівчина, що приїхала з регіону, поступила в інститут у Києві. Вона не голодує і гостро не потребує грошей, їй є що одягнути, допомагають батьки. Але вона бачить навколо себе гарне життя: дорогі телефони, брендовий одяг, машини, прикраси... і природно, що їй цього хочеться. І тут з'являється людина, які обіцяє все це відразу, просто зараз. До того ж у суспільній моралі відбулися значні зміни.

Така дівчина розписала бізнес-план: вона заочно навчається в інституті, працює у цій галузі", - розповідає поліцейський.

Порахувати, скільки заробляє повія, як і кількість самих дівчат, зайнятих у галузі надання інтимних послуг, практично неможливо: "Якщо брати середньостатистичний бордель в Києві, ціна за послуги в годину коливається в межах 1-1,5 тис. гривень. Скільки дівчина може обслужити клієнтів, залежить від її зовнішності і затребуваності. У будь-якому випадку вона заробить більше, ніж в універмазі чи на фабриці. До того ж є ще елітна проституція, дівчата буквально виходять на міжнародний рівень, мотаючись по всьому світу. Суми там стартують від 500 дол. за дві-три години зустрічі. Якщо дівчина з'явилася в журналі з якимось ім'ям, то ціна зростає і стартує вже від 2 тис. дол. Верхньої планки немає.

Є ще дівчата, які працюють на трасі, сюди дівчата йдуть не від легкого життя, основна маса з них - наркозалежні. І запити вже зовсім інші – щоб вистачало на дозу дешевих наркотиків".

Зароблені гроші дівчата найчастіше витрачають на алкоголь і наркотики. Хоча є й такі, які не п'ють і не курять, а проституція для них – повноцінний бізнес.

"Один затриманий сутенер – це від одного до п'ятьох закритих борделів"

Суть боротьби з торгівлею людьми - притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто експлуатує жертв і одержує дохід. А різниці, знала чи жертва, чим їй доведеться займатися чи ні, як такої нема. У поліції кажуть, що один затриманий сутенер – це від одного до п'яти закритих борделів: "У Києві кількість борделів чимала, але не катастрофічна, як може видатися при пошуку інформації в інтернеті - Гугл видає і давно ліквідовані борделі, так і номерів телефону в одному борделі може бути багато. Але робота ведеться постійно. Наприклад, в цьому році нами була затримана злочинна група, в якій у сутенера крім свого борделю був ще силовий блок, що прибирав конкурентів. Що вони робили: вони викликали дівчат з борделю-конкурента і знущалися з них, забирали гроші і примушували працювати на іншого, свого сутенера. І як ви думаєте, яка кількість заяв щодо грабунку та розбою до нас надійшла? Жодної. Ми самі шукали людей, проводили роботу, долучалися до їх убезпечення".

"Тільки в цьому році за 8 місяців у Києві розпочато 24 і в Київської області 34 кримінальні провадження за сутенерство. Було ліквідовано як мінімум 60 таких місць. При штатній чисельності 270 оперативників, які займаються розслідуванням фактів і торгівлі людьми, та сутенерства по всій території країни", - розповідають у Департаменті.

Але є сенс не тільки затримувати сутенерів, але і самих повій. Так, для них зовсім не проблема сплатити 51 гривню штрафу, але є ще один момент – іноді співробітникам поліції вдається переконати дівчину кинути заняття проституцією: "Не можна сказати, що з кожною з них ми проводимо роботу. Якщо дівчина в неадекватному стані або в стані наркотичного сп'яніння - вона не хоче чути і не почує. Але бувають випадки, коли дівчина вступила на перший курс і якимось чином там опинилася: подруга підказала, в інтернеті знайшла. З такими говоримо просто по-людськи, розповідаємо про відповідальність, про те, що це тавро. Уявіть, ми затримали групу, яка діяла під виглядом масажних салонів. Допитуємо дівчат за матеріалами кримінального провадження. Запитуємо, чому тут опинилися, і розуміємо, що одна з них в стресі. Вона не хоче цим займатися, але грошей у неї немає взагалі. Вона приїхала заробляти, а тут ми нагрянули. Якщо просто відпустимо, за день вона опиниться в іншому борделі. Дістали свої гроші, купили квиток на поїзд. Рідко таке буває, але заради цього варто."

Легалізація - чи варто?

А от щодо легалізації проституції співробітники Департаменту, висловлюючи свою особисту думку, що ґрунтується на досвіді роботи, виступають категорично проти, у всякому разі на даному етапі розвитку українського суспільства.

"У країнах, де проституція легалізована, практично нічого не змінилося, окрім того, що частина прибутку від цього бізнесу йде державі. Що стосується роботи правоохоронних органів, вона не змінилася взагалі, тому що легалізація проституції в європейських країнах передбачає дуже багато обмежень для заняття в цій галузі. Тобто займатися проституцією можна в 100 метрах від державних трас, не можна знімати клієнтів в публічних місцях, повії-індивідуалки можуть дати оголошення в інтернеті і приймати клієнтів у себе вдома або в готельних номерах з 22 до 23 вечора. У борделі набирають дівчат із дуже гарною зовнішністю, з чудовим здоров'ям. А куди діваються всі інші, які до цього займалися проституцією? З'являється таке поняття, як незаконна проституція", - розповідають поліцейські.

Більше того, поліцейські пропонують подивитися на проблему під іншим кутом – попит породжує пропозицію: "Проблема не тільки з боку дівчат, які йдуть працювати в цю сферу. Проблема є і з боку чоловіків, які користуються їхніми послугами. В цьому ракурсі, можливо, і варто розглянути питання відповідальності клієнта. У Швеції прирівняли отримання сексуальних послуг від жінки до того, що жінка одержує такий самий стрес, ніби її зґвалтували. Вони це законодавчо оформили і ввели кримінальну відповідальність для клієнта за отримання сексуальних послуг від повії. Сказати, що у них все закінчилося, не можна, але що поменшало - це факт".

На відміну від інших злочинів, таких, як убивства чи крадіжки, працівники Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, часто змушені самі шукати жертв злочину. По-перше, тому що потерпілий не завжди розуміє, що став жертвою саме торгівлі людьми, а не шахрайства. По-друге, далеко не кожна жертва сексуальної експлуатації готова піти до поліції і заявити про злочин, тому що їй доведеться ще раз пережити всі жахи під час слідства, допитів і експертиз.
Тетяна Святенко, 112.ua


21 жовтня 2017, 23:17
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України



Схожі новини


В Україні почали діяти нові правила переказу коштів

Митний пост "Солотвино" працюватиме з обмеженнями

В Ужгороді зрізали кілька сакур (ФОТО)

Одного з трьох затриманих за незаконний перетин кордону з Білоруссю українців звільнили

КП "Водоканал м.Ужгород" повідомляє про ремонтні роботи на вулицях міста

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину