Рубрика: Суспільство

26 липня

Реалії і аспекти розвитку тваринництва і птахівництва на Закарпатті

На 30 сесії облради У скликання депутати затвердили Програму розвитку та підтримки тваринництва і птахівництва в області на 2010-2015 роки

На 30 сесії облради У скликання депутати затвердили Програму розвитку та підтримки тваринництва і птахівництва в області на 2010-2015 роки з метою сприяння розвитку молочного скотарства, вівчарства, козівництва, птахівництва та кролівництва, відновлення великотоварного виробництва продукції тваринництва, збільшення чисельності поголів’я овець в особистих селянських господарствах і за рахунок цього одержання приросту виробництва вовни, баранини, овечого сиру та бринзи, збільшення чисельності маточного поголів’я ВРХ, птиці та обсягів виробництва продукції тваринництва, забезпечення продовольчої безпеки регіону, стабілізації роботи підприємств переробної галузі, поліпшення генетичного потенціалу за рахунок штучного осіменіння великої рогатої худоби та свиней, встановлення дієвого контролю за відтворенням поголів’я.
Рекомендовано облдержадміністрації, районним радам, райдержадміністраціям забезпечити реалізацію Програми, передбачивши відповідне її фінансування; райдержадміністраціям – розробити відповідні районні програми і подати їх на затвердження районних рад.
Ініціатором розроблення Програми виступило головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Про намічені завдання та очікувані результати реалізації Програми у розмові з начальником головного управління агропромислового розвитку ОДА Іваном Пауком.

- Часто доводиться чути про значне збільшення імпорту м’яса та м’ясопродуктів в Україну. І тут слід зазначити, що збільшення імпорту м’яса, крім змін щодо гривні, відбулось за рахунок значного зростання внутрішньої ціни на м’ясо, а також зменшення ставки імпортного мита на м’ясо та субпродукти.
Тому необхідно вже сьогодні напрацьовувати та узгоджувати між державою, фермерами, підприємствами необхідні зміни , які б дозволили уникати бар’єрів у збільшенні виробництва якісної сільськогосподарської продукції та її просуванні не тільки на вітчизняні, а й світові ринки.
Одна з основних галузей сільського господарства - тваринництво. Виробниками тваринницької продукції в області є сільськогосподарські підприємства, фермери та особисті селянські господарства, які є основними користувачами землі. Зокрема, у користуванні господарств населення станом на 1 січня 2010 року - 350,8 тис. га сільськогосподарських угідь (86,3 % від їх загальної площі), у т.ч. 75,1 тис. га сіножатей (87,3%) і 95,9 тис. га пасовищ (91,0%). Відповідно решта с/г угідь – 55,7 тис.га (13,7%), 5,5 тис. га сіножатей (12,7 %) та 9,5 тис. га пасовищ (9,0 %) - перебуває в користуванні сільгосппідприємств і фермерів.
Як наслідок, у господарствах населення торік вироблено 71,4 тис. тонн м’яса (93,6 % від загального виробництва), 378, 7 тис. тонн молока (98,4%), 171,2 тонни вовни (79%), 296,8 млн штук яєць (98,9%). У сільськогосподарських та фермерських господарствах за минулий рік вироблено відповідно 4,9 тис. тонн м’яса (6,4 %), 6,3 тис. тонн молока (1,6%), 45,2 тонн вовни (20,9 %) та 3,3 млн шт. яєць (1,1%).
У розвитку тваринництва пріоритетним на цей час є розвиток молочно-м’ясного скотарства. Основну увагу потрібно приділити створенню умов для збільшення чисельності маточного поголів’я великої рогатої худоби (далі - ВРХ) у сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах.

- Під час виїзного засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Закарпатської облради, яке відбулось на Волині, його учасники, серед яких були і ви, мали змогу переконатися у тому, що там племінна справа поставлена дуже добре.
- Ведення аграрного виробництва на Закарпатті та виробництво продукції рослинництва зокрема, має свої специфічні особливості, зокрема у землекористуванні, що у переважній більшості випадків кардинально відрізняються від умов інших регіонів України, у тому числі і Волині.
Специфічні особливості Закарпаття полягають у домінуванні сільського населення - 63 відсотки, обмеженості земель сільськогосподарського призначення (загальна площа ріллі 194,6 тис.га, а на одного жителя припадає 0,32 га сільгоспугідь, у тому числі 0,16 га ріллі, площа розпайованих сільгоспугідь становить 160 тис. га або 40 відсотків їх загальної площі, середній розмір земельного паю складає 1,4 га), значній трансформації земель до приватного сектора внаслідок проведених реформ де сконцентровано 86 відсотків сільгоспугідь і 82 відсотки ріллі та як наслідок високої концентрації виробництва сільськогосподарської продукції дрібними товаровиробниками, здебільшого особистими селянськими господарствами.
Порівнюючи умови розвитку тваринництва на Закарпатті і Волині слід мати на увазі, що територія Волинської області на 58 відсотків більша від нашої. Наявність достатньої кількості рівнинних пасовищ та сіножатей на Волині є значно кращими передумовами розвитку галузі скотарства, у тому числі м’ясного і в цій галузі наші колеги є серед лідерів у державі.
Землекористування сільгосптоваровиробників Закарпаття характеризується особливостями зональної розміреності, що безпосередньо впливає і на розвиток конкретних галузей тваринництва. Зокрема, із тринадцяти адміністративно-територіальних одиниць, дев’ять є гірськими та передгірськими землі сільськогосподарського призначення яких, придатні в першу чергу для розвитку вівчарства.
Врешті розвиток тваринництва безпосередньо пов’язаний із структурою землекористування, що відобразиться на розвитку галузі і виходячи з умов нашої області. Зазначу, що поголів’я корів в усіх категоріях господарств за період 1990-2009 рр. в Україні зменшилось на 67% і на 1 січня 2010 року становило лише 2,74 млн. голів. Слід зазначити також, що рівень забезпечення основного молочного стада корів, як мовиться, ремонтним молодняком (телиці віком до 2 років) погіршився. Якщо у 1990 році на одну корову припадало 0,18 умовної телиці, то у 2009 р. – лише 0,07.
За умови існування колективних господарств питання відтворення поголів’я як у суспільному, так і в індивідуальному секторі краю знаходилось під контролем спеціалістів по тваринництву господарств, облплемоб’єднання та ветеринарної служби.
Ліквідація тваринницьких ферм у більшості сільськогосподарських підприємств після реформування призвела до нестачі кваліфікованих кадрів, внаслідок чого значно погіршився процес контрольованості відтворення поголів’я ВРХ.
Спостерігається тенденція до значного зниження обсягів штучного осіменіння худоби.
Зокрема, торік штучно осемінено у всіх категоріях господарств лише 9,6 тис. голів корів (9,0 % від загального поголів’я корів), у т.ч. 8,3 тис. голів (8,0 %) в особистих господарствах населення, 1,3 тис. голів (50 %) – у сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах.
В області працювало лише 96 пунктів штучного осіменіння ВРХ, що на 4 менше, ніж у 2006 році. Незначні обсяги штучного осіменіння ВРХ, нерозвинута мережа пунктів не сприяють підвищенню генетичного потенціалу корів як у господарствах населення, так і в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах. Низьким залишається рівень технічного оснащення ферм, нерозвинутою є мережа заготівлі, переробки та збуту тваринницької продукції. Сьогодні в області наявні лише 3 молокопереробні підприємства та 12 забійних пунктів.

У зв’язку із можливою забороною в недалекому майбутньому подвірного забою сільськогосподарських тварин, на порядку денному гостро стоїть питання будівництва в кожному районі боєнь (санітарно-забійних пунктів).
Повинен сказати, що не менш важливою галуззю сільського господарства є вівчарство, що постачає дієтичні продукти харчування та сировину для переробної й легкої промисловості, значною мірою сприяє розвитку туристично-рекреаційної галузі, як пріоритетної у соціально-економічному розвитку нашого регіону.
Завдяки реалізації Програми у 2007-2010 роках поголів’я вівцематок і ярок старше одного року в особистих селянських господарствах зросло з 62,4 до 77,9 тис. голів (24,8 %), а загальне поголів’я овець збільшилося до 85,5 тис. голів, або на 19,7 відс.
Певні позитивні зрушення відбулися у свинарстві. Чисельність поголів’я свиней на 1 січня 2010 року доведено до 282,6 тис. голів, у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах реалізуються інвестиційні проекти по будівництву свинокомплексів, імпортується племінне поголів’я свиноматок та кнурів, запроваджено штучне осіменіння маточного поголів’я.
За час дії Програми відновлено виробництво м’яса птиці в Ужгородському районі, де торік було вироблено понад 2,0 тис. тонн м’яса бройлерів. На базі фермерських господарств успішно працюють птахофабрики з виробництва яєць та забезпечення населення, фермерів молодняком птиці м’ясних та яєчних порід.

З метою розвитку великотоварного виробництва та підтримки молочного скотарства, вівчарства, козівництва, птахівництва та кролівництва необхідно виділення коштів обласного бюджету, насамперед сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам.
- Поліпшення генетичного потенціалу у тваринництві – це ж цілий комплекс господарських заходів, фінансування яких потрібно здійснювати невідкладно. Який стан справ і перспективи маємо в даній області?
- Розробляючи згадану Програму, наші фахівці провели розрахунки потреби у коштах в розрізі районів та області в цілому. Для часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості наявної та закупленої спермопродукції (у паєтах та облицьованих гранулах) з метою здешевлення сервісних послуг з штучного осіменіння ВРХ необхідно виділяти щороку з місцевих бюджетів до 50,00 грн. за сперму, використану для штучного осіменіння 1 голови, свиней – до 100,00 гривень. Всього потрібно в 2010 році – 740,0 тис. грн, у 2011 році – 955,0 тис. грн, 2012 році – 1150,0 тис. грн, 2013 році – 1325,0 тис. грн, 2014 році – 1600,0 тис. грн, 2015 році – 1850,0 тис. грн.
Кошти обласного бюджету, необхідні для підтримки вівчарства для здійснення щорічних доплат за наявне на початок попереднього року в особистих селянських господарствах поголів’я вівцематок і ярок старше одного року з розрахунку до 50,00 грн за голову та приріст поголів’я вівцематок і ярок старше одного року, одержаний у попередньому році особистими селянськими господарствами, що не мали станом на 1 січня або утримували з 1 січня до 31 грудня попереднього року від 1 до 10 голів вівцематок та одержали їх приріст за рахунок власного відтворення або придбання з розрахунку до 100,00 гривень за кожну додану голову. Усього для цього необхідно у 2010 році – 470,0 тис. грн, 2011 році – 490,0 тис. грн, 2012 році – 510,0 тис. грн, 2013 році – 530,0 тис. грн, 2014 – 550,0 тис. грн, 2015 році – 570,0 тис. грн.
Для збільшення чисельності поголів’я корів основного стада необхідно виділити для виплати доплат сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам за прирощене або придбане поголів’я протягом попереднього року з розрахунку до 3,0 тис. грн.. за кожну придбану корову (нетель) для поповнення основного стада (за умови утримання не менше 5 голів основного стада) у 2010 році – 900, 0 тис. грн, 2011– 1200,0 тис. грн, 2012 – 1800,0 тис. грн, 2013 – 1800,0 тис. грн, 2014 – 2100,0 тис. грн та 2015 році – 2400,0 тис. грн.
Для стимулювання розвитку галузі птахівництва, зокрема здешевлення вартості утримання поголів’я курей-несучок у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах, що утримували з 1 січня до 31 грудня попереднього року не менше ніж 3 тис. голів курей-несучок в розмірі до 20,0 гривень за 1 голову потрібна підтримка з обласного бюджету в сумі: 2010 рік – 300,0 тис. грн., 2011 – 300,0 тис. грн., 2012- 300,0 тис. грн., 2013 – 300,0 тис. грн., 2014 – 300,0 тис. грн., 2015 – 300,0 тис. грн.
Для підтримки і стимулювання юридичних осіб щодо розвитку козівництва передбачаються щорічні доплати за наявне на початок року поголів’я козоматок у віці 1 року і старше з розрахунку до 100,00 грн. за кожну голову (за умови утримання не менше 30 голів козоматок).
Для розвитку кролівництва та здійснення щорічних доплат за наявне на початок року поголів’я кролематок в юридичних осіб, розрахунку до 20,00 грн за кожну голову (за умови утримання не менше 600 голів кролематок). Для часткового відшкодування вартості придбаної високоякісної спермопродукції юридичним особам з розрахунку до 50,00 грн за одну спермодозу, трансплантації ембріонів ВРХ високої генетичної цінності – до 300 грн. за одну ембріопересадку.
З метою розвитку великотоварного виробництва тваринницької продукції, виробництва молока, для стимулювання розвитку молочного скотарства, свинарства, вівчарства та птахівництва сільськогосподарським товаровиробникам потрібна ще й наступна підтримка з обласного бюджету.
Насамперед для часткового відшкодування вартості виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва й реконструкції тваринницьких приміщень і доїльних залів та придбання обладнання для тваринницьких приміщень і доїльних залів, у т.ч. і на умовах фінансового лізингу (сплата першого внеску лізингового платежу), сільськогосподарським товаровиробникам необхідна підтримка з обласного бюджету в сумі: 2010 рік – 3500,0 тис. грн, 2011 – 3500,0 тис. грн., 2012 – 3500,0 тис. грн., 2013 – 3500,0 тис. грн., 2014 – 3500,0 тис. грн., 2015 – 3500,0 тис. грн.
Для часткової компенсації вартості виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва молокопереробного заводу (цеху) та вартості придбання обладнання для нього, в тому числі і на умовах фінансового лізингу (сплата першого внеску лізингового платежу), сільськогосподарським товаровиробникам потрібна підтримка з обласного бюджету в сумі: 2010 рік – 1200,0 тис. грн., 2011 – 1200,0 тис. грн., 2012 – 400,0 тис. грн., 2013 – 400,0 тис. грн., 2014 – 400,0 тис. грн., 2015 – 400,0 тис. грн.
Для часткового покриття витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва санітарно-забійних пунктів та вартості придбання обладнання для них, у тому числі і на умовах фінансового лізингу (сплата першого внеску лізингового платежу), сільськогосподарським товаровиробникам потрібна підтримка з обласного бюджету в сумі: 2010 рік – 1200,0 тис. грн., 2011 – 1200,0 тис. грн., 2012 – 1200,0 тис. грн., 2013 – 1200,0 тис. грн., 2014 – 1200,0 тис. грн., 2015 – 1200,0 тис. грн.

- Кілька слів про очікувані результати від реалізації даної Програми.
- Виконання Програми дозволить поліпшити стан відтворення поголів’я ВРХ та свиней, молочні та м’ясні якості худоби та свиней у господарствах усіх форм власності, здійснювати контроль за вдосконаленням та збереженням племінних та генетичних ресурсів, у результаті розвинеться виробництво молока, м’яса яловичини та свинини, обсяги переробки м’ясо-молочної продукції. Матимемо змогу збільшити кількість овець в області, у т.ч. і вівцематок і ярок старше одного року, підвищити їх репродуктивність, а також пожвавити виробництво баранини, бринзи, вовни і овчин – важливої сировини для переробної та легкої промисловості. Вдасться збільшити чисельність поголів’я корів основного стада у сільгосппідприємствах та фермерських господарствах за рахунок власного відтворення або придбання корів (нетелів) для поповнення основного стада з метою нарощування обсягів виробництва молока; поголів’я курей-несучок з метою збільшення виробництва яєць та м’яса птиці, поліпшення забезпечення населення молодняком птиці. Також, матимемо змогу створити сприятливі умови для розвитку великотоварного виробництва продукції тваринництва.
  Крім того, реалізація Програми сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки регіону, стабілізації роботи підприємств переробної галузі, розв’язанню проблем зайнятості як сільського, так і міського населення та збільшенню його доходів, а, отже, й підвищенню добробуту. 
 


26 липня 2010, 16:38
Анна Романенчук



Схожі новини


В Україні почали діяти нові правила переказу коштів

Митний пост "Солотвино" працюватиме з обмеженнями

В Ужгороді зрізали кілька сакур (ФОТО)

Одного з трьох затриманих за незаконний перетин кордону з Білоруссю українців звільнили

КП "Водоканал м.Ужгород" повідомляє про ремонтні роботи на вулицях міста

їїїїїїїї...

Прокоментуй новину